"Бувають хвилини спокою порожнього"
Честер Фінч
Бувають хвилини спокою порожнього. Без бурі, болю, журби. В безодню відправив, тривоги минуло. І це майбуття яке так хвилює.. Дрімають нарешті придушені болі. І серце уже не болить.. Здається що це лише сон.. Що я тут щасливий, немає тривог. І люди навколо щасливі.. Відкрив я для себе, стежку думок. Яка дарувала надію.. Надію на краще, у світі гнилому. І світ цей, змінитись повинен! Бувають хвилини спокою порожнього. Так шкода, що це лиш хвилини..
2023-06-19 17:19:23
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Без темряви, не було би світла. Якщо наші дні були би однаково прекрасні, то ми б їх не цінували... Бо такі люди. Ми ні цінуємо те, що маємо... Лише коли втрачаємо... Тому треба цінувати кожну мить - як смуток, так і радість. Це і ж життя! Дякую, цікавий вірш. Як завжди влучно і вчасно - є про що поміркувати.
Відповісти
2023-06-20 05:25:02
1
Інші вірші поета
"У дорозі" "Час знову робить з мене демона" "На асфальті букет непотрібних образ" "В чорному місті"
Інші поети
Clary Lorraine
@clarylorraine
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6761
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3766