"Ми тонемо на кораблі надій"
Ми тонемо на кораблі надій. Капітан давно, покинув вже судно.. Пливти нам у крижаній воді? Чи залишатись мертвими у морі? На ці питання відповідь потрібно нам знайти.. Хоча напевно, собі вже відповів.. Ми тонемо на кораблі надій. Думки про порятунок, гріють наші сердця. Та ми залишись одні, тут навкруги воді нема кінця.. І ось у паніці ми біжимо.. На рятувальні шлюпки всі разом. Та їх замало, всіх вже не забрати.. Залишусь я на судні, втрачати вже нема чого.. Я краще тут загину, чим у житті продовжу помирати..
2023-01-06 22:07:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3836
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2493