...

Creatore di poesie

Палають квіти волошкові, Гудуть і листями шумлять. Від горя, болю чи неволі: Сурмлять, нещаснії, сурмлять. І кава їм - не рятівник. Слово, також, - то не ліки. А зірве грубо мандрівник - Пізнають все у мертвім світі.

2023-09-18 15:24:39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лія Гако

💔💔

Відповісти

2023-09-18 15:24:59

Подобається

Інші вірші поета

Скарби з глибини Багатство ... Роса

Інші поети

Keiana Smith

@crazyreader99

Yantsya

@jankaa

kply

@kply

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1349

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8353