Скарби з глибини
Creatore di poesie
Під синіми, вічними водами холодного, тихого моря, на дні, на піску золотому, вартують мушлі перлини свої. А зверху, над тихими водами, хлодного, вічного моря - у небі, атласному, чорному - горять сріблясті зірки. Стань тихим, спокійним, неквапним, як море; безкрайнім, як небо. Будь чайкою в небі чи рибою в морі - пливи чи поволі лети. Спокійно і тихо, неквапно. Пливи чи лети - не палай. Для того, хто вільний від горя, все бачить в глибинах та з висоти, вготовані морем та небом безціннії скарби.
2021-05-30 10:22:35
6
0
Інші вірші поета
Там, де холод щоночі кипить Вино Багатство Вільний вірш
Інші поети
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1690
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3901