Скарби з глибини
Під синіми, вічними водами холодного, тихого моря, на дні, на піску золотому, вартують мушлі перлини свої. А зверху, над тихими водами, хлодного, вічного моря - у небі, атласному, чорному - горять сріблясті зірки. Стань тихим, спокійним, неквапним, як море; безкрайнім, як небо. Будь чайкою в небі чи рибою в морі - пливи чи поволі лети. Спокійно і тихо, неквапно. Пливи чи лети - не палай. Для того, хто вільний від горя, все бачить в глибинах та з висоти, вготовані морем та небом безціннії скарби.
2021-05-30 10:22:35
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3594
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6105