Лев
Creatore di poesie
Там, за сонячною брамою, Між хащ міських дерев, Спить поза всякою драмою, Спить, позіхає прекрасний лев. Місяць краси величної, Світло мрійливих зірок - То є йому так звично: На гриві з сузір'я вінок. Хто би подумав, що справді, В місті живуть казки? Чесно скажу, по правді - Дивуюсь такій я красі: Вдень очі горять блакиттю, Грива, як сонце, пала, Тепер і мені це звично - Бувають на світі дива!
2021-07-09 16:00:55
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Яровая
Чудово!
Відповісти
2021-07-09 16:09:48
3
Creatore di poesie
@Анна Яровая дякую!
Відповісти
2021-07-09 16:18:30
Подобається
Інші вірші поета
... Там, де холод щоночі кипить Володар темного дому Квіти у вогні
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Lalisa_Livingston
@Lalisa_Livingston
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1530