Лев
Там, за сонячною брамою, Між хащ міських дерев, Спить поза всякою драмою, Спить, позіхає прекрасний лев. Місяць краси величної, Світло мрійливих зірок - То є йому так звично: На гриві з сузір'я вінок. Хто би подумав, що справді, В місті живуть казки? Чесно скажу, по правді - Дивуюсь такій я красі: Вдень очі горять блакиттю, Грива, як сонце, пала, Тепер і мені це звично - Бувають на світі дива!
2021-07-09 16:00:55
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Яровая
Чудово!
Відповісти
2021-07-09 16:09:48
3
Creatore di poesie
Відповісти
2021-07-09 16:18:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2433
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
3213