Вільний вірш
Твоя м'ята Зірвана-спалена, Попелом розсипана. То був, мабуть, Дурман, опіати. За безцінь я віддав тій ямі, Де спокій віднайшли дурмани, Квіти, каву і розмови. Хай спочиває, я засиплю; землею молодою. Зросте там все травою. Нехай буяють там бур'яни І терен, і троянди. Таке красиве і колюче. І кожен, хто захоче відкопати, - Відчує не свою, а чужу втрату, Смуток, тишу та... Біль самотній, невимовний.
2021-02-13 09:31:57
7
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9067
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8519