Вільний вірш
Твоя м'ята Зірвана-спалена, Попелом розсипана. То був, мабуть, Дурман, опіати. За безцінь я віддав тій ямі, Де спокій віднайшли дурмани, Квіти, каву і розмови. Хай спочиває, я засиплю; землею молодою. Зросте там все травою. Нехай буяють там бур'яни І терен, і троянди. Таке красиве і колюче. І кожен, хто захоче відкопати, - Відчує не свою, а чужу втрату, Смуток, тишу та... Біль самотній, невимовний.
2021-02-13 09:31:57
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2260
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2049