Мій янголе
Дана Язовських
Мій янголе, поринь на небо Скажи там, що я жива. Що мої ноги, ведуть куди треба, Що віра в мені не згаса. Що всі надії, які загубила Зібрала до купи і зберегла, Що сплю ночами, під колискову Яку наспівує доля моя. Що не прокидаюся від тривоги І не тікаю від себе я Мій лікарь тепер - м'ята з городу Мій друг, то сама земля. Коли стикаються груди І важко зробити ковток Молюся духам природи У полі серед квіток. Коли розпач зв' язує руки, Мотузками із страхів. Я спиняюся перепочити Під  небом, серед птахів. І летить душа у вимір, По ту сторону берегів У край де панує спокій І вічність, моєї, весни.
2022-02-18 08:55:27
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Дуже атмосферний вірш ✨🌼✨
Відповісти
2022-02-18 09:03:56
1
Дана Язовських
@просто веселка дякую 🙈🌝💔
Відповісти
2022-02-18 09:05:40
1
Дана Язовських
дуже дякую 💔💞
Відповісти
2022-02-18 10:42:17
Подобається
Інші вірші поета
Не птахи Листи Чужий Я чекаю весну
Інші поети
Inked Disaster
@inkeddisaster
Mennah Mostafa
@mennahhxx
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272