Мій янголе
Мій янголе, поринь на небо Скажи там, що я жива. Що мої ноги, ведуть куди треба, Що віра в мені не згаса. Що всі надії, які загубила Зібрала до купи і зберегла, Що сплю ночами, під колискову Яку наспівує доля моя. Що не прокидаюся від тривоги І не тікаю від себе я Мій лікарь тепер - м'ята з городу Мій друг, то сама земля. Коли стикаються груди І важко зробити ковток Молюся духам природи У полі серед квіток. Коли розпач зв' язує руки, Мотузками із страхів. Я спиняюся перепочити Під  небом, серед птахів. І летить душа у вимір, По ту сторону берегів У край де панує спокій І вічність, моєї, весни.
2022-02-18 08:55:27
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Дуже атмосферний вірш ✨🌼✨
Відповісти
2022-02-18 09:03:56
1
Дана Язовських
@просто веселка дякую 🙈🌝💔
Відповісти
2022-02-18 09:05:40
1
Дана Язовських
дуже дякую 💔💞
Відповісти
2022-02-18 10:42:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3209
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2476