Абсолютна темрява
Абсолютно без світла, в темній кімнаті Двоє сиділо, розплющивши очі. З ліхтарями в руках, проте горді й пихаті Так і сиділи б до закінчення ночі. Кожен ситуацію змінити мав змогу Та обидва просто чекали на диво. Темна кімната. Зрештою світла дорогу Дав один з них, рефлекторно й квапливо. Погляди зустрілися, дар мовлення зник Вони наче й не бачили нічого навколо. Поєдналися душі, на волю вирвався крик Та сердце одного нестерпно кололо. Той інший просто заплющив очі. І надалі Все так само сидів у темряві відчайно. А перший з ліхтарем, розглядавши деталі Відшукав двері та й вийшов негайно. Абсолютно без світла, в темній кімнаті Залишився сидіти вперто сам. Він не такий як інші, він королівської знаті Тому не повірив блакитним очам. Твердо впевнений в собі і непохитний він Навіть не розглянув пропозицію єднання. В своїх думках заритий, серед бетонних стін Наче переможець наприкінці змагання. Він обрав власну темряву. У цій кімнаті Не було достатньо місця для двох. Вибір зроблено остаточно. Та в результаті Всі почуття покрив байдужості мох.
2022-11-05 18:40:27
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3396
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6406