Абсолютна темрява
Абсолютно без світла, в темній кімнаті Двоє сиділо, розплющивши очі. З ліхтарями в руках, проте горді й пихаті Так і сиділи б до закінчення ночі. Кожен ситуацію змінити мав змогу Та обидва просто чекали на диво. Темна кімната. Зрештою світла дорогу Дав один з них, рефлекторно й квапливо. Погляди зустрілися, дар мовлення зник Вони наче й не бачили нічого навколо. Поєдналися душі, на волю вирвався крик Та сердце одного нестерпно кололо. Той інший просто заплющив очі. І надалі Все так само сидів у темряві відчайно. А перший з ліхтарем, розглядавши деталі Відшукав двері та й вийшов негайно. Абсолютно без світла, в темній кімнаті Залишився сидіти вперто сам. Він не такий як інші, він королівської знаті Тому не повірив блакитним очам. Твердо впевнений в собі і непохитний він Навіть не розглянув пропозицію єднання. В своїх думках заритий, серед бетонних стін Наче переможець наприкінці змагання. Він обрав власну темряву. У цій кімнаті Не було достатньо місця для двох. Вибір зроблено остаточно. Та в результаті Всі почуття покрив байдужості мох.
2022-11-05 18:40:27
4
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2229
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13009