Абсолютна темрява
Абсолютно без світла, в темній кімнаті Двоє сиділо, розплющивши очі. З ліхтарями в руках, проте горді й пихаті Так і сиділи б до закінчення ночі. Кожен ситуацію змінити мав змогу Та обидва просто чекали на диво. Темна кімната. Зрештою світла дорогу Дав один з них, рефлекторно й квапливо. Погляди зустрілися, дар мовлення зник Вони наче й не бачили нічого навколо. Поєдналися душі, на волю вирвався крик Та сердце одного нестерпно кололо. Той інший просто заплющив очі. І надалі Все так само сидів у темряві відчайно. А перший з ліхтарем, розглядавши деталі Відшукав двері та й вийшов негайно. Абсолютно без світла, в темній кімнаті Залишився сидіти вперто сам. Він не такий як інші, він королівської знаті Тому не повірив блакитним очам. Твердо впевнений в собі і непохитний він Навіть не розглянув пропозицію єднання. В своїх думках заритий, серед бетонних стін Наче переможець наприкінці змагання. Він обрав власну темряву. У цій кімнаті Не було достатньо місця для двох. Вибір зроблено остаточно. Та в результаті Всі почуття покрив байдужості мох.
2022-11-05 18:40:27
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8884
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8352