Абсолютна темрява
Абсолютно без світла, в темній кімнаті Двоє сиділо, розплющивши очі. З ліхтарями в руках, проте горді й пихаті Так і сиділи б до закінчення ночі. Кожен ситуацію змінити мав змогу Та обидва просто чекали на диво. Темна кімната. Зрештою світла дорогу Дав один з них, рефлекторно й квапливо. Погляди зустрілися, дар мовлення зник Вони наче й не бачили нічого навколо. Поєдналися душі, на волю вирвався крик Та сердце одного нестерпно кололо. Той інший просто заплющив очі. І надалі Все так само сидів у темряві відчайно. А перший з ліхтарем, розглядавши деталі Відшукав двері та й вийшов негайно. Абсолютно без світла, в темній кімнаті Залишився сидіти вперто сам. Він не такий як інші, він королівської знаті Тому не повірив блакитним очам. Твердо впевнений в собі і непохитний він Навіть не розглянув пропозицію єднання. В своїх думках заритий, серед бетонних стін Наче переможець наприкінці змагання. Він обрав власну темряву. У цій кімнаті Не було достатньо місця для двох. Вибір зроблено остаточно. Та в результаті Всі почуття покрив байдужості мох.
2022-11-05 18:40:27
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6403
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4140