\Не варто було|
(18+)
Наче інший сценарій та все той же спектакль Наче інші актори, але й ролі ті самі В стакані з водою карвалолу п'ять крапель Розчинилось. Цього разу не мамі, А для себе те зілля варилось. Неможливо збагнути де допущено помилку, На якому етапі усе пішло шкереберть Можливо варто було тоді вилку Не діставати з шиї доки смерть Надсилала останню посилку. Можливо, а можливо не варто було Просто занадто мене дратувати. Те тіло ще дихало б і жило б, Аби здогадалось не провокувати. Та байдуже. В'язниця то просто кімната. Чи легко вбити людину фізично? Чи легше від наявності мотиву та агресії? Принаймі вбивство, для багатьох звично Але лиш моральне і лиш після сесії. Я прокинулась нарешті після сну. Поруч труп В руці вилка, на одязі кров. Я здавала борги, писала роботи і... Їла суп. Невже не втрималась знов? Цього разу, Петренко Любов... Світла пам'ять... Але темна кімната Не варто було мене провокувати.
2024-05-24 09:13:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1910
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10527