\Не варто було|

ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ

(18+)
Наче інший сценарій та все той же спектакль Наче інші актори, але й ролі ті самі В стакані з водою карвалолу п'ять крапель Розчинилось. Цього разу не мамі, А для себе те зілля варилось. Неможливо збагнути де допущено помилку, На якому етапі усе пішло шкереберть Можливо варто було тоді вилку Не діставати з шиї доки смерть Надсилала останню посилку. Можливо, а можливо не варто було Просто занадто мене дратувати. Те тіло ще дихало б і жило б, Аби здогадалось не провокувати. Та байдуже. В'язниця то просто кімната. Чи легко вбити людину фізично? Чи легше від наявності мотиву та агресії? Принаймі вбивство, для багатьох звично Але лиш моральне і лиш після сесії. Я прокинулась нарешті після сну. Поруч труп В руці вилка, на одязі кров. Я здавала борги, писала роботи і... Їла суп. Невже не втрималась знов? Цього разу, Петренко Любов... Світла пам'ять... Але темна кімната Не варто було мене провокувати.

2024-05-24 09:13:48

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13137

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

5368