Так рідко...
Ми так рідко насолоджуємося життям,
Не збагнувши всього того розмаїття
Помічаємо лиш купу поверхневих ям
Та не звертаємо уваги на суцвіття.
Нам треба зупинитись хоч на мить,
Власного серця запам'ятати стук.
І подивитись як зворушливо горить
Полум'я душі при доторканні рук.
2019-12-19 22:07:30
4
0