Ще крок. Всього один
ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ
Ще зовсім трохи... І я позбавлюсь здатності Відчувати хоч якісь би то почуття. Завезли нещодавно на склад прості Причини піти з життя. З цього мерзенно циклічного; З життя, де вирує хаос всюди. Для компанії покличу свого... Друга. (Дяка він не такий як всі люди) Металевими ланцюгами, Що міцніші ніж нерви моєї мами Ретельно душу свою обмотаю (Десь уявно навколо шиї) А з тіла бруд той старанно я змию... І чиста підійду сміливо до краю. Ще крок. Всього один. І тиша... Абсолютна То, кажуть, авторка жахливих картин Стрибнула без парашута. Занадто пізно, не встигли відвести від краю Байдужість нині у керма. Стою я "в соло" тут і невідомо що чекаю Я по боках дивлюсь - сама. І в цьому світі я одна Самотня, як в степу билина. І не моя в тому вина, І не твоя провина. То просто план такий життя - лишити зовсім наодинці Таке мале незаймане дитя, як я... В отій порожній без опалення хатинці.
2023-05-16 09:12:11
1
0
Інші вірші поета
Абсолютна темрява Я тебе "кохаю" Два слова Без назви
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Leno4eek
@Leno4eek
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2181
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9012