الأشباه الأربعون
أفقت بعد رحيل الملاك الساقط و طعم الدماء لا يزال يعانق شفتي. لألبس عباءة سوداء أخرى و أضع صليبا مقلوبا و أحمر شفاه داكن بدم سفكه الشيطان ذات ليلة باردة. أطلقت عنان شعري الأسود القصير بعد أن رددت بخشوع صلاة المداهنة أمام المرآة لأحمل شمعة منطفئة فتشتعل و توقظ الخطايا بالدواخل. غادرت غرفة ملاكي أجر عباءتي إلى جناح إبليس. لأذنب الخيانة بطيب خاطر و تقويسة ثغر. لم أكن اخشى مغادرة احدهم. فلطالم نثر حبلي قبلاته على أعناقهم مخدرا ميثولوجيا ذكورتهم أمام حضرتي. كان كل منهم يعلم أنني اخونه مع الآخر. لكنهم لم يدركوا أنهم يعلمون خيانتي لهم.و الأدهى أنهم لم يدركوا أنني أخونهم مع 39 شخصا آخر. يجب على إبليس ان يكون فخورا بي لارتكابي الخيانة مع جميع الاشباه الأربعين.. لكنه لن يكون، لأنه الشبه رقم أربعين. لففت المفتاح في الباب لفتين.. ثم تقدمت إلى مرآة صلاتي، احدق في شبح وجهي، اخاطب المداهنة، المداهنة...
2020-07-23 22:32:05
16
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
KIM YONA
ما هذا الجمال
Відповісти
2020-07-24 00:44:10
1
KIM YONA
لازم افهم دلوقتي ما هذا الجمال والابداااع
Відповісти
2020-07-24 00:44:27
1
Sophie
@KIM YONA بحبك مرة تانية و رابعة و عاشرة 🌚❤
Відповісти
2020-07-24 08:40:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4999
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2891