الأشباه الأربعون
أفقت بعد رحيل الملاك الساقط و طعم الدماء لا يزال يعانق شفتي. لألبس عباءة سوداء أخرى و أضع صليبا مقلوبا و أحمر شفاه داكن بدم سفكه الشيطان ذات ليلة باردة. أطلقت عنان شعري الأسود القصير بعد أن رددت بخشوع صلاة المداهنة أمام المرآة لأحمل شمعة منطفئة فتشتعل و توقظ الخطايا بالدواخل. غادرت غرفة ملاكي أجر عباءتي إلى جناح إبليس. لأذنب الخيانة بطيب خاطر و تقويسة ثغر. لم أكن اخشى مغادرة احدهم. فلطالم نثر حبلي قبلاته على أعناقهم مخدرا ميثولوجيا ذكورتهم أمام حضرتي. كان كل منهم يعلم أنني اخونه مع الآخر. لكنهم لم يدركوا أنهم يعلمون خيانتي لهم.و الأدهى أنهم لم يدركوا أنني أخونهم مع 39 شخصا آخر. يجب على إبليس ان يكون فخورا بي لارتكابي الخيانة مع جميع الاشباه الأربعين.. لكنه لن يكون، لأنه الشبه رقم أربعين. لففت المفتاح في الباب لفتين.. ثم تقدمت إلى مرآة صلاتي، احدق في شبح وجهي، اخاطب المداهنة، المداهنة...
2020-07-23 22:32:05
16
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
KIM YONA
ما هذا الجمال
Відповісти
2020-07-24 00:44:10
1
KIM YONA
لازم افهم دلوقتي ما هذا الجمال والابداااع
Відповісти
2020-07-24 00:44:27
1
Sophie
@KIM YONA بحبك مرة تانية و رابعة و عاشرة 🌚❤
Відповісти
2020-07-24 08:40:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8401
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1243