Вірш про кохання
@Princes_dina_❤❤
Ми зовсім різні з тобою, І маєм свою мету, Та залишатись собою немає часу я йду, Я йду назавжди від тебе, Я покидаю тебе, Не обіжайся на мене, Повір любила тебе, За все любила на світі, та зрозуміла одне, нам не судилось зустрітись, Но ми зустрілись і все..... Все,що було лиш між нами, Більше немає ніде, Ми тепер стали чужими.... Я йду від тебе а ти, Не розумієш що сталось, Та з часом все ти поймеш, "Тобі завдала я болю, Ти ненавидиш мене, Та несуди так суворо, Вибач як зможеш мене!" Ми розійдемось навіки, Ти непобачиш мене, Я незустрінусь з тобою, Ми тепер зовсім чужі. Спогадів більше немає, Я зруйнувала усе, "Я просто хотіла любові, Я просто хотіла тепла, Я бути хотіла з тобою, А в тебе все часу нема" Та знай я не люблю чекати, А може не вмію лише, Одне тобі хочу сказати "пробач"якщо зможеш мені!
2018-04-23 12:58:45
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
@Princes_dina_❤❤
Красота.❤❤
Відповісти
2018-04-23 13:03:30
Подобається
Neizvesna
@@Princes_dina_❤❤ Слово не обіжайся виправ на, не ображайся!
Відповісти
2018-05-04 17:23:48
Подобається
Інші вірші поета
На лижах Два плюс два
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
ann a
@laccanelle
T.L
@Lavender338
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1711
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1912