Я шаленію від брехні
Я шаленію від брехні. Коли ж я знала гірку правду, Ти так розказував мені Мов завжди поруч, завжди мій. Ти часто клявся попри муки. Які робив ти так мені, А я б віддала все на світі, Аби почути голос твій. Я шаленіла від кохання. Про тебе я співала всім пісні, Та знаєш, більше нас нажаль немає Я поринала у брехні. Мені здається, я тонула. Згоріла я, тай попіл мій. По світу любий не шукай, бо Не твоя, а ти не мій... Я шаленіла від брехні. Я палко слухала твій голос, Та дико було так мені Мов серце ріжеш ти любов'ю. Хоч ти не знав, я довіряла. Я так кохала що є сил! Нажаль, лихе уже не гине Та я лиха, а ти не мій.
2018-07-23 20:13:55
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1422
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
855