Bless My Being
In my gut, i have a secret i would posit. Thus, i leant from a book of lies and truth. Its premiers will induce to sell you. Inside is where its revealed, not around in case you are down. In the planet called earth have surveyed, Nothing's better than being me, myself, and I can just be merged. In my journey, defending spirit i lacked. This i know for am a witness just to find in the end. Wondering, did you? How life can smite you and make all your tears. Have you discovered? That these tears are the consequences of the pains you denied in your life I can, you can, I can worship nyself No need of help from others, None to blame, None to save you but yourself. To prove my wrongs, i can. For through it, i leant being me. Survivor, i am For i have worshipped my being. . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-09-10 18:31:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14232
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353