VOICES OF ANCESTORS
In the dooms of night, Scars and wound has been closed, Experiences in darkness of fogs, And walls sleek in rough edges. . Under the tree where i seek peace, Pulled by my dreads beyond my resting wheels, Legs in shackles and hands in claws, My name you couldn't opine, Sensed you were down and so was I, But in spheres of record, Badge of shame you worn. . In the booms of today's morning, Voices of Ancestors opine to us in words profound, "Turn foes to friends" They say! Memory of slavery's claws brought to us, Elite our freedom to space. . In purgatory and hell we've survived, Experiences in fogs toughned our will. In the wake of today, Join at the meeting ground, Deal with others with love, Get off from roads of indifference, Rekindle the fire and save your race. . > The ancestors remind us, despite the history of pain, we are a going-on people who will rise again. . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-07-07 07:11:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12150
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4999