Осінь казкова пора

Олександр Фолдов

Осінь казкова пора. Прохолода в небі літає. Ти тепла, як весна, І серце, як вогонь палає. Рік прочекала мене. Безліч горя зазнала Я кохаю тебе! Ти мабуть це й так знала. Міцно притискаю до себе. Скучив жах, як сильно. Крижане повітря принесе Мить поцілунку твого.

2021-11-11 23:11:41

Інші вірші поета

Небо голубе нед нами Невідомі долі Небесна битва 1 Сенс

Інші поети

Les mots vivent

@le_temps_dun_mot

D. K.V.

@d_kv

Олежка

@Dzelin

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1537

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1242