Невідомі долі
Білі краплинки в небі кружляли.
Падали всі одним полотном,
Чому смуток вони навівали?
Зжимаючи серце крижаним кулаком.
Вітер їх гойдав поволі,
І ніс в лісну глибину;
Де невідомі долі,
Де не знайти історію просту.
Знайдеш там горе,
Заметене в снігу.
Життя байдуже,
Підстрелену лисицю руду.
Певно жити вона не хотіла,
І радіти земному життю.
Марно дітей залишила
Тепер вічно лишишся в снігу.
2021-11-12 08:44:31
2
0