Павук Алексій Миколаївич (диалог у ванній кімнаті)
- Доброго дня, Алексій Миколаївич! - І вам доброго дня. - Як сяй маш, пане Миколаївич? - Потрохи, кручусь верчусь. Трохи перехворів, ну самі розумієте - зима. - Так-так, зима. Зараз такий грип ходить, ой-ой! В самого собака хворіла. - А в мене окрім мене ще й донька. Но нічого, недавно народила. - Ох, вітаю! Як назвали дітачок? - Три Миколаями, і чотири Алексійовичами. - А доньок не було? - Як не було - два Миколая та три Алексійовичи. - О, це добре. А як ви самі по собі? - Та от, бізнес відкриваю. - Який? - Та такє, наша компанія орієнтуєтьс на сенс та клієнтура в нас така там... короче, коучінг там, всі ті справи... - Ах, зрозумів, зрозумів. А що в особистом? - Та ось, жінка пішла до таргана, затепер пішов в мистецтво, вірші пишу, авторські сборники... с видавництвом списався, зараз обговорюємо дещо. Міркую ще зайнятися малюванням, хочу спробувати свій потенціал у цієй сфері. - Слуха, Миколаївич, справа є до тебе. - Так-так, слуха уважна. Тільки пам'ятай, я особистість серйозна, часу на балачки замало. - Так, я просто хотів помити голову, тай приняти душ в цілому... - А, все зрозумів, так-так, звісно. Аренда душу - двадцять гривень. - П'ятірками піде? - Так, добре. Зараз павутину приберу свою, тай душ твій. Тільки якщо будеш продовжувати по часу, попередь мене та сплати задаток. - Добре, дякую. Бувай, Миколаїович. - І тобі здоров бувай, все, тікаю по справам.
2023-01-04 12:08:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2503