أكاديمية أبولو
أَنْفاسٌ مُتَباطِئة وعقْلٌ هائج، ذِكرياتٌ جَامِحة ومَشاهِدُ مُظلِمَة، نرى انعِكاسَنا في المرآةِ لكننا لا ننظُر، قلوبٌ ميتة وتَفكيرٌ تَعيس، ننجو لكننا لا نَعيش، أشْخَاصٌ ضَبابيَّةٌ بِلا وُجوه، عَالمٌ واسعٌ لكنَّه ضيّق، دَقاتٌ مُتفانية وأسرارٌ مَخنوقة، نَكبُرُ لكننا نَضيع، نَظراتٌ هَالِعة وخوفٌ مُنتَظر، حُبٌ منسيّ وأَلَمٌ مَخفيّ، لَمَسْاتٌ مُترددة وهَمساتٌ مُتشتتة، مَشاهدُ جَامِحة وذِكرياتٌ مُظلمة، عَقْلٌ بَطيءٌ وأَنفَاسٌ هَائِجة. كُنَّـا مَرَّةً وغيرُنا سَيكون، فاللحظاتُ تَعْبُرُنا كَونَها خَالدة، وستبقى كذلكَ حَتى بَعدَ أَنْ يَفنى الوجود. #_أليكساندر_رويال_ #_تسبيح_ من رواية (أكاديمية أبولو)
2021-03-02 18:02:42
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
جو ليآ
فخمة 😍
Відповісти
2021-03-02 18:54:21
1
Sara_ Army7
للمفضلة 💙 + فكراني ؟🤓
Відповісти
2021-03-11 09:04:32
1
Ghadeer_29
@Sara_ Army7 يب يب 💙
Відповісти
2021-03-11 09:43:55
1
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7483
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8033