IN BETWEEN
Caught between two worlds He was transfixed in a fix Standing between two choices He pondered on which call to pick Carefully weighing his options He gazed on in oblivion His heart full of questions Not knowing where to begin They both looked alike Felt alike and appealed alike Alike they were camouflaged Yet he knew better than to trust his eyes For not all that glitters is truly gold, Many traps lay disguised In a perfect gift of dazzling art Thus refusing to be fooled by trojan gifts He took a pause to ask the Lord Which of these should be my choice? And his answers came by a gentle voice Just look ahead and there you'll see My perfect gift shining before you Beyond the illusions beside you There you'll see what I've prepared for you Beyond the sea of trials that has troubled you. ©heavenly_broadcast # Photo Credit- www.unsplash.com
2018-10-26 18:55:45
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
alvahmara
Beautiful👏👏👏👏
Відповісти
2018-10-27 08:36:38
Подобається
Glory LoveWorld
Thanks @userSecret123 , to Jesus alone be All the glory.
Відповісти
2018-10-27 21:38:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4389
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11529