Adieux
Gwen
(18+)
Envie de rien Juste de partir Laisse moi m'enfuir Je ne suis pas quelqu'un La vie n'est pas si importante Pourquoi s'emmerder à la supporter Bon sang mais laissez moi respirer Rejoindre la mort me tente À cause d'un simple amour Je sens que je vais le faire Oui partir pour toujours Pour enfin vous faire taire Ne pouvez vous pas Simplement comprendre Que je ne veux plus être là Que ma seule envie est de me pendre S'en est enfin fini Je m'en vais Je vous dis merci Vous ne me reverrez plus jamais
2020-11-14 20:04:21
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Butterfly
Wow😍
Відповісти
2020-11-15 13:43:12
1
Інші вірші поета
Plongeon aux enfers Blessé Toi Taisez vous
Інші поети
ArDen
@ArDen
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
6979
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3308