Мир

Hanna Mad

За мир в усьому світі За море різних квітів За сонце у гаю І чистоту думок Стою...Стою в бою В душі своїй воюю Із заздрістю і негативом Життя...Життя...Життя Його не зрозуміти до путя За цей період покалічать І знову рани всі залічать Все у мить!В одну секунду! Зламають...Розіб'ють...Скалічать. Ні каплі співчуття в отих очах Що коять стільки болю Зазіхаючи на твою волю.

2019-05-15 19:15:36

Інші вірші поета

Бабусі... Сила мрії Моё не предсказуемое лето Тихі слова присвячені їм...

Інші поети

Yevga Zap

@Yevga_Zap

Edelweiss

@Edelweiss

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8378

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10922