Вірші
Мир
За мир в усьому світі
За море різних квітів
За сонце у гаю
І чистоту думок
Стою...Стою в бою
В душі своїй воюю
Із заздрістю і негативом
Життя...Життя...Життя
Його не зрозуміти до путя
За цей період покалічать
І знову рани всі залічать
Все у мить!В одну секунду!
Зламають...Розіб'ють...Скалічать.
Ні каплі співчуття в отих очах
Що коять стільки болю
Зазіхаючи на твою волю.
3
0
301
Страждання Батьківщини
Священне слово Кобзаря
В грудях я тримаю
Сподіваюсь - не дарма
Я надію маю
Прочитавши його твори
Й історію пізнавши
Що раніше наші гори
Спокою не знали
Зрозуміло стало
Що люд весь український
Настраждавсь від лапи пана
Але коли звільнивсь він
Від важких кайданів
Заволала пісня з ходу
Українська! Брава!
В серденькі народнім
Поселилось свято!
Довго всі раділи
Й щастя берегли!
Бо з'явились у них мрії
Цілі, теж були
Молодь прагла волі
Своїй Батьківщині
Бо скільки можна Україні
Жити в рабстві й на колінах?!
2
0
309
За Україну
Скажу світу: я прошу,
і тебе благаю
Адже , серденько моє
сильно так страждає
Серце моє так болить
За мову калинову
За душу Батьківщини
І Шевченка слово
Він показав нам правду
Нашого ж життя
Щоб ми добре знали
Як діди наші страждали
І в будь-яку ціну
Ми запам'ятали
Життя й історію свою
Я ж Шевченків заповіт
Знову прочитаю
Український горе цвіт
Добре я впізнаю
Любе слово
Милий гімн
З чистотою мови
Та порівняно з усім...
В мові калиновій
Стільки гарних слів
Ось за що Шевченко її так любив!
3
0
326
Бабусі...
Бабуся моя єдина,
Найдобріша у світі людина.
Сумую за твоїми словами,
І щирими люблячими очами.
Сумую за кожною зморшкою на обличчі,
Твої сережки тобі так личать!
При зустрічі пригорну до себе так сильно,
І буду дивитись на тебе так довго і пильно.
Щоб запам'ятати кожну лінію й зморшки на пальцях,
І вигляд тих щік без рум'янця.
Мені так тебе мало...
Мені тебе справді невистачало!
Я так сумувала!
Не плач моя мила,
Ти будеш щаслива!
Все заради тебе моя голубка!
Тепер біля тебе я моя любка!
Я так сумувала начужбині!
За рідною посмішкою її...
Бабусю рідненька моя,
Тільки не йди.
Побудь біля мене ще трішки хоч би...
Я так сумувала!
Покою не знала,
І лиш біля тебе...
Спокійніше стало.
Присвячується моїй бабусі...
3
1
366
Моё не предсказуемое лето
Моё не предсказуемое лето...
Это на мотоцикле прокатиться где-то,
Путешествовать по свету,
А в конце лета
В окружении книг и зелёного чая,
На берегу моря.
Прошлое из памяти стирая
Укутаться тёплым пледом,
И наслождаться солнечным светом.
А как только лучи погаснут...
Опять. Лететь! Ехать! Бежать!
Ни секунды не ждать!
К лучшему стремиться!
Покорять!
4
0
564
Нікого не бентежить
Як доля все переверне
Ніхто не думав, що колись
Ми будемо тримати злість
На того з ким були ми так близькі
Мов дві краплі той води
Не мов питарди приміські
Бабахають в руках людських
Та злість і гордість
Мов...намисно,
Керує світом цим, так ненависно
Хоч не дозволено нам всим
Цим керувати лихом злим
Але нікого не бентежить
Як доля все переверне
Все те, що коїться тут зараз
Стосується тебе й мене)
7
0
631
Відголоски Війни
Сьогодні ти, а завтра він...
Ми в вечорі шукаємо церковний дзвін,
Сьогодні й завтра
Ми з шелестом німим йдемо,
Йдемо у бій з суворою реальністю.
Щоб не піддатись злому духу, злості і безжальності!
Ми боримось !!!
За правду й волю ми йдемо!
І своє майбутне ми відстоїмо!
3
0
623
Сила мрії
Я піднімаюсь , далі йду!
І все одно що я лежу....
Лежу і думаю про нас
Про те що буде у той час
Коли повернешся додому
І будем разом ми до скону...
3
0
630
Тихі слова присвячені їм...
Щож наробила ти війна проклята?!
Дівчата не хочуть втрачати!
Хочуть любити, хочуть кохати,
Тому, одягають білі халати,
І йдуть воякам допомагати!
Ризикуючи власним життям.
Не зважаючи на умови,
Герої гідно ідуть вперед,
Вперед, до перемоги!
Вони мовчки кричать за волю!
Матері їх незнають покою,
Тому, разом з синами кричать:
За мир, за свободу і волю!
Серця рвуться від болю
За рідную мову,ріднісіньке слово,
За спів солов'їний, що в гаю десь полине!
3
0
315
