Дар
Не мало в цьому світі треба пережити, Щоби найти свою дорогу, сенс життя. І на перед не треба ворожити, Щоб не було гіркого каяття. Життєвий шлях пройти - цей виклик непростий, Бо ця дорога має безліч перешкод І алгоритму дій ніхто вам не напише, І навіть вірний друг підказку не залише. Бо в кожного він свій, до болю унікальний. Прислухайся до себе! Лиш душа, можливо зможе підказати, Куди іти, яку дорогу прокладати. Почути душу - дар цей непростий, І він не кожному дається. Душа, мов та прихована перлина, Лиш стукотом у серці обізветься.
2021-03-24 16:28:17
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1929
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1945