Дар
Не мало в цьому світі треба пережити, Щоби найти свою дорогу, сенс життя. І на перед не треба ворожити, Щоб не було гіркого каяття. Життєвий шлях пройти - цей виклик непростий, Бо ця дорога має безліч перешкод І алгоритму дій ніхто вам не напише, І навіть вірний друг підказку не залише. Бо в кожного він свій, до болю унікальний. Прислухайся до себе! Лиш душа, можливо зможе підказати, Куди іти, яку дорогу прокладати. Почути душу - дар цей непростий, І він не кожному дається. Душа, мов та прихована перлина, Лиш стукотом у серці обізветься.
2021-03-24 16:28:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3649
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2314