Дар
Helga Savchuk
Не мало в цьому світі треба пережити, Щоби найти свою дорогу, сенс життя. І на перед не треба ворожити, Щоб не було гіркого каяття. Життєвий шлях пройти - цей виклик непростий, Бо ця дорога має безліч перешкод І алгоритму дій ніхто вам не напише, І навіть вірний друг підказку не залише. Бо в кожного він свій, до болю унікальний. Прислухайся до себе! Лиш душа, можливо зможе підказати, Куди іти, яку дорогу прокладати. Почути душу - дар цей непростий, І він не кожному дається. Душа, мов та прихована перлина, Лиш стукотом у серці обізветься.
2021-03-24 16:28:17
4
0
Інші вірші поета
Вітер Батьківський дім. Відповідь Ангели і Демони
Інші поети
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
Adara Halley
@adarahalley
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6190
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5251