Ангели і Демони
Найбільший мій страх – самотність. Коли ідеш пустими коридорами – Мого життя, А за дверима – людей немає. Кому потрібно тепло і ніжність душі моєї? Навіщо я приходила сюди? Де суть мого тут існування? У досвіді, мабуть, Щоб перейти на тому світі на інший рівень – Душі моїй. О ангели і демони душі моєї, На хвильку огляніться, Можливо зміст найдеться Мого життя на цій землі? Helga липень 2020(SOM)
2021-01-28 17:54:10
4
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2829
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2832