Смуток
Я не сумую, більше не сумую! Мій смуток у небо На хмари пухнасті подався Та теплим весняним дощем у гаю обізвався. Шумить він між гіллям дерев Легенько лоскоче зелені берізок листочки, А ніжні росинки немовби сльозинки В промінні сонця кришталем виграють. Я не сумую, більше не сумую! Мій смуток Серед блакитних озер оселився І в місячнім світлі доріжкою він заіскрився, Як потрібно те світло тепер- Коли погасла зоря, Яку так ніжно берегла душа моя. А може мій смуток перетворився На квіти весняні в гаю- У білі конвалій перлинки Чи срібного рясту краплинки?
2021-05-09 15:47:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1586
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1446