Смуток
Helga Savchuk
Я не сумую, більше не сумую! Мій смуток у небо На хмари пухнасті подався Та теплим весняним дощем у гаю обізвався. Шумить він між гіллям дерев Легенько лоскоче зелені берізок листочки, А ніжні росинки немовби сльозинки В промінні сонця кришталем виграють. Я не сумую, більше не сумую! Мій смуток Серед блакитних озер оселився І в місячнім світлі доріжкою він заіскрився, Як потрібно те світло тепер- Коли погасла зоря, Яку так ніжно берегла душа моя. А може мій смуток перетворився На квіти весняні в гаю- У білі конвалій перлинки Чи срібного рясту краплинки?
2021-05-09 15:47:43
1
0
Інші вірші поета
Батьківський дім. Чарівниця ніч Муза Душа
Інші поети
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1600
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1945