4.1. Георг та інші неприємності
Прокидатися було легко, бо ідея багато не пити була точно найкращим моїм рішенням, і водночас чудово, оскільки поруч мирно сопіла палка брюнетка. Мою насолоду гожим ранком перервав шум грому.
" Чорт, у таку погоду хочеться валятися цілий день за книгою, але як-то кажуть : "мріяти не шкідливо"...Так, потрібно зосередитись на позитиві, а то так і недалеко до весняної депресії ".
End POV
Чоловічі руки охопили струнку талію Аліси, а губи стрімко вивчали плечі та поступово піднімалися по шиї. Дівчина солодко промуркотіла і ще зі закритими повіками занурила руку у волосся коханця, при цьому ласкаво погладжуючи. Антон легенько укусив її за вушко і промовив:
- Киць, пора прокидатися, - дівчина обурено зітхнула.
- Ну ще трішки..- вона майже простогнала.
Тому Антон відпустив її з полону, даючи змогу додивитись сновидіння. Хоч як він не хотів, прийшлось покинути тепле ложе та сходити в душ, який зняв залишки сну. Коли вийшов із ванної, то уже надворі було чутно важкі удари дощу, а Аліса в той час розкинулась в обіймах ліжка.
Одягнувшись, чоловік пішов оглядати будинок і попутно розганяв гостей по своїх домівках. Вигляд у них був, м'яко кажучи, пошарпаний, очевидно, вони гарно повеселилася минулої ночі. Дмитра Антон на дачі не знайшов, що дуже здивувало чоловіка, адже його друг завжди є одним з останніх, хто покидає вечірки.
Брюнет подзвонив за обслугою, щоб вони привели будинок у порядок, бо ввечері уже повернуться господарі. Коли Антон закінчив зі справами, то повернувся до спальні. Аліса була уже одягнена і схоже кудись поспішала, як тільки помітила чоловіка то солодко його поцілувала.
- У мене появились плани, ти не проти, що я від тебе втечу?- говорила дівчина з нотками суму.
- Сподіваюсь ненадовго, ми ж сьогодні зустрінемось?
- Звичайно,- чоловік вдоволено посміхнувся - я чула Георг повернувся і з цього приводу сьогодні вечірка намічається, там і зустрінемося?- говорила Аліса й одночасно взувала туфлі.
- Добре. - дівчина помахала рукою і залишила коханця одного.
Ця новина насторожила Антона. Георг це та людина, з якою треба бути дуже обережним, а краще взагалі його уникати. Він робив щось кримінальне (ходили слухи, що продавав наркотики), але його ще жодного разу не зловили. Та й сам його вигляд багатьох лякав: холодний погляд, міцна статура і жахливі татуювання. Антону ніколи не подобався Георг, але йому приходилось з ним спілкуватися, бо цей кримінальний елемент є другом Дмитра.
Чоловік схопився за телефон та набрав друга, довгі гудки припинилися, а трубки ніхто так і не підняв.
" Чорт, щось тут нечисто" - вилаявся Антон.
Але часу на пошуки Дмитра у чоловіка не було, бо хоч сьогодні субота, в нього - робочий день. Він швидко привів себе до ладу і спустився до викликаного таксі. Дорога до центру займала трохи більше півгодини, тому Антон встиг прочитати добрий кусень книги.
Офіс порожнів, а якщо хтось і був, то займався не тим, що треба. Босу не було важливо як і де ви працюєте, головне здавати програми в терміни. Антону це подобалось.
Виконавши все заплановане, він зрозумів, що уже вечоріє. Дмитро так і не дав про себе знати.
" Надіюсь його зникнення не пов'язане з Георгієм і він десь тусується з якою кралею"
Надворі чоловік вдихнув на повні груди свіже повітря після тривалого дощу. Люди метушилися, боячись попасти під майбутню зливу. Антон же любив таку погоду, бо здавалося ніби після дощу місто перероджувалося. Він, занурившись в шкіряну куртку, попрямував до автомобільного сервісу дядька. Чоловік чекав цього моменту цілий день, бо знав, що там стояв його подарунок.
- Як поживаєте? - Антон посміхнувся на всі 32 і пожав руку родичу.
- Не жалуюсь, а як твоє життя молоде?
Антон любив свого дядька, він добрий і працьовитий, ще й завжди був готовий допомогти. А тепла посмішка і легка сивина лише підкреслювали його щиру, відкриту українську душу.
- Добре, дякую.
- Проходь, розкажеш як минуло двадцятип'ятиріччя.
Вони гарненько поговорили, а тоді дядько вивіз чорний матовий мотоцикл і розказав усі характеристики цього транспортного засобу. Антон був уже в передчутті поїздки.
- Заїжджай частіше, - на прощання промовив близький родич.
- Обов'язково, - відповів брюнет, одягаючи шолом, вже сидячи на спортивному мотоциклі.
По сервісу пролунали три гучні реви мотора, перш ніж колеса рушили вперед назустріч швидкості. Антон був у захваті, адреналін зашкалював в крові, а рука все прибавляла газу. Екстремальна поїздка приносила багато задоволення чоловікові, він з залізним конем став одним цілим у цьому нічному місті. Став володарем цих доріг. Тепер швидкість його нова залежність.
Повернувся Антон додому пізно, але справ у нього ще було багато. Він обіцяв Morgend глянути фільм і ще варто Дмитра знайти.
" А що якщо Дарія з моїм другом?..."
Брюнет прогнав непотрібні думки й загубився на дві години у фільмі.
НеРомео:
Мої естетичні потреби в екстазі.
Фільм атмосферний та й гра акторів прекрасна.
Здивований, що в ньому готична мелодрама поєднана з романтичним хоррором з елементами детективу.
4,5/5
Минуло ще десь хвилин 5-10 перш ніж прозвучав звук нового сповіщення.
Morgend:
Я так бачу ти оцінку 5 узагалі ніякому фільму не поставиш))
Не знала, що ти такий прискіпливий.
НеРомео:
Це погано?
Morgend:
Ні, але думаю тобі варто простіше ставитись до оцінювання, якщо сподобалось, то чому б не поставити 5.
НеРомео:
Я над цим подумаю.
До речі, як минуло вчорашнє побачення? Думаю усі зацінили твоє плаття.
Morgend:
З чого ти взяв, що було на побачення?
Я просто ходила розважатись.
НеРомео:
Звучить цікаво, і як минула нічка?
Morgend:
Нууу непогано.
НеРомео:
Тобто? Невже розваги погані?
Morgend:
Ні, просто було шумно, а це трохи для мене незвично.
Так чи інак, сподіваюся частіше так відпочивати)
НеРомео:
А ось це правильно.
Morgend:
Як казав Ніцше:
Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.
НеРомео:
Влучно, але є розваги, що "вбивають" життя.
Morgend:
Ти про алкоголь і паління?
НеРомео:
Про них теж.
Як до цього ставишся?
Morgend:
Нейтрально, вважаю це справа стосується кожного особисто. Найбільше, ненавиджу, коли чоловіки, що палять засуджують жінок, які цим балуються, так ніби пасивне куріння краще. Якби це казав некурець, то - ок, а так мене просто розриває від неподобства.
НеРомео:
А ти палиш?
Morgend:
Не те щоб... пробувала.
НеРомео:
Ясно-ясно))
Уже щось читаєш?
Morgend:
Так, пізніше розповім.
НеРомео:
Добре, давай тоді до завтра.
Morgend:
Бувай)
" Тепер треба вияснити де занапастився друг ".
Антон набрав Алісу.
- Алло.
- Де ти пропадаєш, кицюня? Я ж сумую.. - улесливо говорив Антон.
" Чорт, у таку погоду хочеться валятися цілий день за книгою, але як-то кажуть : "мріяти не шкідливо"...Так, потрібно зосередитись на позитиві, а то так і недалеко до весняної депресії ".
End POV
Чоловічі руки охопили струнку талію Аліси, а губи стрімко вивчали плечі та поступово піднімалися по шиї. Дівчина солодко промуркотіла і ще зі закритими повіками занурила руку у волосся коханця, при цьому ласкаво погладжуючи. Антон легенько укусив її за вушко і промовив:
- Киць, пора прокидатися, - дівчина обурено зітхнула.
- Ну ще трішки..- вона майже простогнала.
Тому Антон відпустив її з полону, даючи змогу додивитись сновидіння. Хоч як він не хотів, прийшлось покинути тепле ложе та сходити в душ, який зняв залишки сну. Коли вийшов із ванної, то уже надворі було чутно важкі удари дощу, а Аліса в той час розкинулась в обіймах ліжка.
Одягнувшись, чоловік пішов оглядати будинок і попутно розганяв гостей по своїх домівках. Вигляд у них був, м'яко кажучи, пошарпаний, очевидно, вони гарно повеселилася минулої ночі. Дмитра Антон на дачі не знайшов, що дуже здивувало чоловіка, адже його друг завжди є одним з останніх, хто покидає вечірки.
Брюнет подзвонив за обслугою, щоб вони привели будинок у порядок, бо ввечері уже повернуться господарі. Коли Антон закінчив зі справами, то повернувся до спальні. Аліса була уже одягнена і схоже кудись поспішала, як тільки помітила чоловіка то солодко його поцілувала.
- У мене появились плани, ти не проти, що я від тебе втечу?- говорила дівчина з нотками суму.
- Сподіваюсь ненадовго, ми ж сьогодні зустрінемось?
- Звичайно,- чоловік вдоволено посміхнувся - я чула Георг повернувся і з цього приводу сьогодні вечірка намічається, там і зустрінемося?- говорила Аліса й одночасно взувала туфлі.
- Добре. - дівчина помахала рукою і залишила коханця одного.
Ця новина насторожила Антона. Георг це та людина, з якою треба бути дуже обережним, а краще взагалі його уникати. Він робив щось кримінальне (ходили слухи, що продавав наркотики), але його ще жодного разу не зловили. Та й сам його вигляд багатьох лякав: холодний погляд, міцна статура і жахливі татуювання. Антону ніколи не подобався Георг, але йому приходилось з ним спілкуватися, бо цей кримінальний елемент є другом Дмитра.
Чоловік схопився за телефон та набрав друга, довгі гудки припинилися, а трубки ніхто так і не підняв.
" Чорт, щось тут нечисто" - вилаявся Антон.
Але часу на пошуки Дмитра у чоловіка не було, бо хоч сьогодні субота, в нього - робочий день. Він швидко привів себе до ладу і спустився до викликаного таксі. Дорога до центру займала трохи більше півгодини, тому Антон встиг прочитати добрий кусень книги.
Офіс порожнів, а якщо хтось і був, то займався не тим, що треба. Босу не було важливо як і де ви працюєте, головне здавати програми в терміни. Антону це подобалось.
Виконавши все заплановане, він зрозумів, що уже вечоріє. Дмитро так і не дав про себе знати.
" Надіюсь його зникнення не пов'язане з Георгієм і він десь тусується з якою кралею"
Надворі чоловік вдихнув на повні груди свіже повітря після тривалого дощу. Люди метушилися, боячись попасти під майбутню зливу. Антон же любив таку погоду, бо здавалося ніби після дощу місто перероджувалося. Він, занурившись в шкіряну куртку, попрямував до автомобільного сервісу дядька. Чоловік чекав цього моменту цілий день, бо знав, що там стояв його подарунок.
- Як поживаєте? - Антон посміхнувся на всі 32 і пожав руку родичу.
- Не жалуюсь, а як твоє життя молоде?
Антон любив свого дядька, він добрий і працьовитий, ще й завжди був готовий допомогти. А тепла посмішка і легка сивина лише підкреслювали його щиру, відкриту українську душу.
- Добре, дякую.
- Проходь, розкажеш як минуло двадцятип'ятиріччя.
Вони гарненько поговорили, а тоді дядько вивіз чорний матовий мотоцикл і розказав усі характеристики цього транспортного засобу. Антон був уже в передчутті поїздки.
- Заїжджай частіше, - на прощання промовив близький родич.
- Обов'язково, - відповів брюнет, одягаючи шолом, вже сидячи на спортивному мотоциклі.
По сервісу пролунали три гучні реви мотора, перш ніж колеса рушили вперед назустріч швидкості. Антон був у захваті, адреналін зашкалював в крові, а рука все прибавляла газу. Екстремальна поїздка приносила багато задоволення чоловікові, він з залізним конем став одним цілим у цьому нічному місті. Став володарем цих доріг. Тепер швидкість його нова залежність.
Повернувся Антон додому пізно, але справ у нього ще було багато. Він обіцяв Morgend глянути фільм і ще варто Дмитра знайти.
" А що якщо Дарія з моїм другом?..."
Брюнет прогнав непотрібні думки й загубився на дві години у фільмі.
НеРомео:
Мої естетичні потреби в екстазі.
Фільм атмосферний та й гра акторів прекрасна.
Здивований, що в ньому готична мелодрама поєднана з романтичним хоррором з елементами детективу.
4,5/5
Минуло ще десь хвилин 5-10 перш ніж прозвучав звук нового сповіщення.
Morgend:
Я так бачу ти оцінку 5 узагалі ніякому фільму не поставиш))
Не знала, що ти такий прискіпливий.
НеРомео:
Це погано?
Morgend:
Ні, але думаю тобі варто простіше ставитись до оцінювання, якщо сподобалось, то чому б не поставити 5.
НеРомео:
Я над цим подумаю.
До речі, як минуло вчорашнє побачення? Думаю усі зацінили твоє плаття.
Morgend:
З чого ти взяв, що було на побачення?
Я просто ходила розважатись.
НеРомео:
Звучить цікаво, і як минула нічка?
Morgend:
Нууу непогано.
НеРомео:
Тобто? Невже розваги погані?
Morgend:
Ні, просто було шумно, а це трохи для мене незвично.
Так чи інак, сподіваюся частіше так відпочивати)
НеРомео:
А ось це правильно.
Morgend:
Як казав Ніцше:
Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.
НеРомео:
Влучно, але є розваги, що "вбивають" життя.
Morgend:
Ти про алкоголь і паління?
НеРомео:
Про них теж.
Як до цього ставишся?
Morgend:
Нейтрально, вважаю це справа стосується кожного особисто. Найбільше, ненавиджу, коли чоловіки, що палять засуджують жінок, які цим балуються, так ніби пасивне куріння краще. Якби це казав некурець, то - ок, а так мене просто розриває від неподобства.
НеРомео:
А ти палиш?
Morgend:
Не те щоб... пробувала.
НеРомео:
Ясно-ясно))
Уже щось читаєш?
Morgend:
Так, пізніше розповім.
НеРомео:
Добре, давай тоді до завтра.
Morgend:
Бувай)
" Тепер треба вияснити де занапастився друг ".
Антон набрав Алісу.
- Алло.
- Де ти пропадаєш, кицюня? Я ж сумую.. - улесливо говорив Антон.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
4.1. Георг та інші неприємності
Книга цікава й гарно написана, але є русизми. Ці найбільше кидаються в очі:
Не появились, а з'явились
Думаю краще не намічається, а планується (ну, вважаю, можна і так)
Не прийшлось, а довелось.
А в цілому, історія просто чудова. Читається легко і затягує вже з перших сторінок. ❤️
Відповісти
2019-02-20 20:11:26
2