Світанок

Мілена Грім

Тихо дише Земля. Це не порух… Лиш – зловиш на слух: Із прозорої вогкої мли, Коливається, мов ковила І клубочиться, наче той пух, Між хрустких темних пасем трави. У повітрі колишеться шал, Дикий танець малесеньких див Хто росу у траві не збирав, Хто у росяний день не ходив – Той позбавлений серцем, на жаль, Називатись завжди молодим.

2023-08-09 21:00:02

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Мальовничо описаний степ. Дуже сподобалось👍

Відповісти

2023-08-10 13:46:19

Подобається

Інші вірші поета

Сумний листопад Чорна доба Мантра Мольфа

Інші поети

Polya Ya

@Polina8

Danny

@danny_o91s

Фія

@sofiaaa_k

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13297

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2448