Світанок
Мілена Грім
Тихо дише Земля. Це не порух… Лиш – зловиш на слух: Із прозорої вогкої мли, Коливається, мов ковила І клубочиться, наче той пух, Між хрустких темних пасем трави. У повітрі колишеться шал, Дикий танець малесеньких див Хто росу у траві не збирав, Хто у росяний день не ходив – Той позбавлений серцем, на жаль, Називатись завжди молодим.
2023-08-09 21:00:02
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Мальовничо описаний степ. Дуже сподобалось👍
Відповісти
2023-08-10 13:46:19
Подобається
Інші вірші поета
Час Чуття Мантра А десь Весна
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
His Queen
@his_queen0926
I_am_not_star
@I_am_not_star
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2356
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4680