Світанок
Тихо дише Земля. Це не порух… Лиш – зловиш на слух: Із прозорої вогкої мли, Коливається, мов ковила І клубочиться, наче той пух, Між хрустких темних пасем трави. У повітрі колишеться шал, Дикий танець малесеньких див Хто росу у траві не збирав, Хто у росяний день не ходив – Той позбавлений серцем, на жаль, Називатись завжди молодим.
2023-08-09 21:00:02
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Мальовничо описаний степ. Дуже сподобалось👍
Відповісти
2023-08-10 13:46:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2927
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2568