Світанок
Мілена Грім
Тихо дише Земля. Це не порух… Лиш – зловиш на слух: Із прозорої вогкої мли, Коливається, мов ковила І клубочиться, наче той пух, Між хрустких темних пасем трави. У повітрі колишеться шал, Дикий танець малесеньких див Хто росу у траві не збирав, Хто у росяний день не ходив – Той позбавлений серцем, на жаль, Називатись завжди молодим.
2023-08-09 21:00:02
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Мальовничо описаний степ. Дуже сподобалось👍
Відповісти
2023-08-10 13:46:19
Подобається
Інші вірші поета
Реінкарнація Балада Землі Дух Трипілля Мантра
Інші поети
Cristhell
@soleil
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3510
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1244