Мій ворон
Я бачила як темний ворон помирав. Я бачила як мучився щосили. Я бачила як голову ламав, і бачила ті сили, які ворона скосили. Я бачила як він страждав. Я бачила як помирав щоденно. Я бачила усе й не помогла. У смерті ворона я теж частково винна. Я бачила як він вставав щоранку. Я бачила як каву пив щодня. Я бачила як він себе карав, І знала, що його врятує лиш вона. Я бачила як ворон був щасливим, Я бачила його, коли літати вмів, Я бачила і мріяла трохи побути з ним. Я бачила, як її ворон кохав, Я бачила як користалась вона цим. Я бачила й ніяк не помогла, Лиш тихо заздрила, була ніким. Я бачила, як чорний ворон помирав. В один момент він став прозорим, як сльоза, Він її так палко кохав. Я бачила це і врятувати не змогла.
2023-01-28 22:05:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3153
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2580