Далеко поруч
Яна Гаращук
Так ніби близько, але так далеко, Між нами відстань тільки один поверх, Ти ніби завжди поруч, ніби біля мене, А світлофор червоним світить, і ніяк зеленим. Я запитаю: "Що не так зі мною?" Ти скажеш: "Все гаразд. Порядок. Добре все", Я запитаю: "Що не так з тобою?" Й почую голос болю, відчаю і неспокою. Ми зовсім поруч і водночас так далеко, У очі глянувши твої зелені тільки раз, Мій світлофор не бачить інших кольорів, Та відстань в один поверх ще межує нас.
2023-05-02 15:05:32
2
0
Інші вірші поета
Відпусти Твої слова Усі мої вірші тобі Пишу життя
Інші поети
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4160
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2871