Далеко поруч
Яна Гаращук
Так ніби близько, але так далеко, Між нами відстань тільки один поверх, Ти ніби завжди поруч, ніби біля мене, А світлофор червоним світить, і ніяк зеленим. Я запитаю: "Що не так зі мною?" Ти скажеш: "Все гаразд. Порядок. Добре все", Я запитаю: "Що не так з тобою?" Й почую голос болю, відчаю і неспокою. Ми зовсім поруч і водночас так далеко, У очі глянувши твої зелені тільки раз, Мій світлофор не бачить інших кольорів, Та відстань в один поверх ще межує нас.
2023-05-02 15:05:32
2
0
Інші вірші поета
Нас нема Як кораблі Відпусти Перегоріла
Інші поети
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2076
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2610