До людей.

Irinabook

Щоб кожного дня настрій - веселка Та іноді ввечері смутку для дум, Коли спочиваєте - снів різнобарвних, Від збудження вранці ловіть в тілі струм. Нехай зустрічаються люди як квіти Красиві і справжні, такі незвичайні, Щоб гарна обгортка - така ж як цукерка, Щоби в злу годину підтримка на світі. Бажаю такими як є залишатись, Легкого шляху у житті, не спинятись, Не бути, не стати заручником часу Й на це я бажаю терпіння запасу. Бажаю не знати смаку на губах Ні крові, ні сліз, ані зради, Бажаю загоєння ран від боїв Сердечних, від болю, від втрати. Бажаю щоразу додому вертатись В рідні обійми, солодкий цілунок, Дивитись у вічі й щасливо всміхатись, Бо жити й кохати - це долі дарунок.

2018-05-11 21:29:48

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Noname Emanon

Пишите больше, выкладывайте чаще. С уважением, Ваш.

Відповісти

2018-05-16 11:03:18

Подобається

Інші вірші поета

До людей нелюдей. До рідного. До моєї людини. До мрії Полі купити кицю.

Інші поети

Natlyindaeyo

@drewbarry23

Oshit Kul Ratan

@kulratan_

Merian Varner

@merian_varner

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12281

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2439