До людей.
Irinabook
Щоб кожного дня настрій - веселка Та іноді ввечері смутку для дум, Коли спочиваєте - снів різнобарвних, Від збудження вранці ловіть в тілі струм. Нехай зустрічаються люди як квіти Красиві і справжні, такі незвичайні, Щоб гарна обгортка - така ж як цукерка, Щоби в злу годину підтримка на світі. Бажаю такими як є залишатись, Легкого шляху у житті, не спинятись, Не бути, не стати заручником часу Й на це я бажаю терпіння запасу. Бажаю не знати смаку на губах Ні крові, ні сліз, ані зради, Бажаю загоєння ран від боїв Сердечних, від болю, від втрати. Бажаю щоразу додому вертатись В рідні обійми, солодкий цілунок, Дивитись у вічі й щасливо всміхатись, Бо жити й кохати - це долі дарунок.
2018-05-11 21:29:48
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Noname Emanon
Пишите больше, выкладывайте чаще. С уважением, Ваш.
Відповісти
2018-05-16 11:03:18
Подобається
Інші вірші поета
До моєї людини. Я ще є. До мрії Полі купити кицю. До рідного.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2594
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4801