До людей.
Щоб кожного дня настрій - веселка Та іноді ввечері смутку для дум, Коли спочиваєте - снів різнобарвних, Від збудження вранці ловіть в тілі струм. Нехай зустрічаються люди як квіти Красиві і справжні, такі незвичайні, Щоб гарна обгортка - така ж як цукерка, Щоби в злу годину підтримка на світі. Бажаю такими як є залишатись, Легкого шляху у житті, не спинятись, Не бути, не стати заручником часу Й на це я бажаю терпіння запасу. Бажаю не знати смаку на губах Ні крові, ні сліз, ані зради, Бажаю загоєння ран від боїв Сердечних, від болю, від втрати. Бажаю щоразу додому вертатись В рідні обійми, солодкий цілунок, Дивитись у вічі й щасливо всміхатись, Бо жити й кохати - це долі дарунок.
2018-05-11 21:29:48
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Noname Emanon
Пишите больше, выкладывайте чаще. С уважением, Ваш.
Відповісти
2018-05-16 11:03:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8077
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1223