До людей.
Щоб кожного дня настрій - веселка Та іноді ввечері смутку для дум, Коли спочиваєте - снів різнобарвних, Від збудження вранці ловіть в тілі струм. Нехай зустрічаються люди як квіти Красиві і справжні, такі незвичайні, Щоб гарна обгортка - така ж як цукерка, Щоби в злу годину підтримка на світі. Бажаю такими як є залишатись, Легкого шляху у житті, не спинятись, Не бути, не стати заручником часу Й на це я бажаю терпіння запасу. Бажаю не знати смаку на губах Ні крові, ні сліз, ані зради, Бажаю загоєння ран від боїв Сердечних, від болю, від втрати. Бажаю щоразу додому вертатись В рідні обійми, солодкий цілунок, Дивитись у вічі й щасливо всміхатись, Бо жити й кохати - це долі дарунок.
2018-05-11 21:29:48
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Noname Emanon
Пишите больше, выкладывайте чаще. С уважением, Ваш.
Відповісти
2018-05-16 11:03:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1524
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666