Навіюваний ідеал

Яр Огнев

Диктатор... словно радио живое Отравляет сознание бесконечным поносом Оставляет... воображение больное. Ворует уверенность упрямо под носом. Всем телом отдался работе своей, Выполнить норму побольше, скорей. И душу кладешь каждый день в идеал, Ничего больше нет, всё работе отдал. Заставляет верить не в себя, а в трудовую общину Создает из свободных людей, большую машину. Люди работают на ненавистных работах, Чтоб заполнить свой дом ненужным барахлом. Чтоб купить то, что совсем им не нужно. И стать рабом своих собственных вещей. Сойти с ума, сжечь квартиру. Обрасти волосами и скитаться по миру. Заставляет верить не в себя, а в трудовую общину Создает из свободных людей, большую машину. Глаза закрываешь и видишь работу Хочется работать, пойдёшь и в субботу Глаза закрываешь и видишь работу Хочется работать, пойдёшь и в субботу *** ЗАБЕЙ! Выбрось с головы, выбрось тот мусор с чужой стороны. ЗАБЕЙ! На Внушенный идеал. Выбрось с головы да пошли его в анал. ЗАБЕЙ! Забей на всё, что мешает жить на все проблемы попробуй положить ЗАБЕЙ! Живи позитивно и сам решай на что и когда. ЗАБЕЙ!

2023-10-03 20:36:26

2

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Кочо Рацина

т е тут аудиторию всё равно не набрать?

Відповісти

2023-10-07 17:47:56

1

Яр Огнев

@Регіна Касі нью метал. Или рэпкор с каким-то уклоном. Даже не знаю наш стиль. Но пока группа на большой паузе. Могу лишь дать ссылку на записи с выступлений

Відповісти

2023-10-07 21:45:56

1

Яр Огнев

@Регіна Касі https://youtu.be/_2sB2wQJRLw?si=ThbaqKFEjglv5skQ

Відповісти

2023-10-08 06:31:04

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4798

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11356