فتاة داميانوس
Bouvardia
-عينان كبيرتان تستطيع احتواء العالم بأسره بداخلها تحملان كل معاني البرائة واللطف، حدقتان بلون العسل وكأنها النِتَاج لبساتين روحها النقية، أنف دقيق وكذلك الأمر مع شفتيها هي رقيقة جدًا،رقيقة ككل شئ بها لم يكن شعرها ذهبي اللون فلم تُقَبله الشمس كما فعلت مع أغلب فتيات المملكة بل كان إنعكاسًا لظلمه القمر متلونًا بلون الفحم ليعطي وجهها نور أضافيًا مظهرًا لون بشرتها البيضاء الصافية-
2020-07-30 18:38:56
10
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
KIM YONA
@Bouvardia انا بفرح اكتر لما افرح الي قدامي وبجد مبسوطه اني قدرت افرحك بكلماتي ⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩
Відповісти
2020-07-30 18:52:14
1
Bouvardia
وحقيقي اقسملك بالله انا فعلًا اول ماقرأت روايتك انا حسيت اني المفروض مكملش كتابة إلي هو كنت بقف قدام كل بارت كتير وبعيدة كذا مرة،انا فعلًا لو موهوبة زي ما بتقولي ف مش هيجي شئ جنب موهبتك،متفائلة بيكِ جدًا ومستنيه كل اللي هتكتبيه بعدين،وفعليًا انا اللي بحبك جدًا والله 😭❤❤❤❤❤❤❤
Відповісти
2020-07-30 18:52:30
Подобається
Bouvardia
@KIM YONA أنتِ جميلة جدًا يا نور والله❤❤❤❤
Відповісти
2020-07-30 18:57:36
Подобається
Інші вірші поета
اول لغز من رواية بين عالمين مقتبس من رواية امرأة الشيطان اقتباس من وان شوت ليلة ممطرة امرأة الشيطان
Інші поети
Nala
@anuton
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652