Cara Morto

João Ninguém

Esse e o fim, Esse é o fim, Esse é o fim, Esse é o fim? (Grito). Então é assim que tudo se acaba e se determina, foi pra isso que eu vim aqui cadê a missão divina nisso, Em vir do nada e ir para o nada! Cadê o grande propósito que eu não vejo desse jeito, Pessoas morrem e eu não vejo desse jeito, é o que você faz para ajudar eles? Nem que seja o mínimo possível, Uma ajuda, Um kilo. - Esse é o fim? Ruim que aconteceu e escolhi pra mim? Como se a decisão de vir não foi minha? Livre arbítrio Livre arbítrio Livre arbítrio Você não tem livre arbítrio Quando nascer, apenas quando crescer! - Respondeu assim: Sua vida em existência acabou, Agora pode ir embora. E deixa a sua alma pra mim. - Como assim? Em meus poemas sinceros e essenciais. 06.08.18 8:24pm

2018-08-06 23:22:32

Інші вірші поета

Digno Online Julgamentos Desnecessários Clarice parte 2

Інші поети

Enok Mayeny

@Enok_Mazino_Mardukg

Віктор Алексєєв

@alekseevuk

Molly Walker

@mollywalker228

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11283

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15721