Considerações Finais
João Ninguém
Abra sua mente E esqueça os seres incompetentes, pessoas se movem mais rápido que carros em uma avenida, sagradas vidas perdidas nas rodovias e eu não vi ninguém falar, e os que vivem em baixo do viadutos onde está os projetos do governo pra isso,bolsa para sustentar sistemas falidos, ideias de homens perdidos conquistam o mundo, com seu sorriso ou com sua grana,agradeça por não ter ainda vendido sua alma para o mundo, em busca de sucesso vemos progresso, acusações em júri sem ideias para o progressão da nação apenas os júri que tem direitos privilegiados essa e a ideia falsa que criamos para cada um tem seus méritos. 04/09/18 7:51PM
2018-09-04 22:52:08
0
0
Інші вірші поета
Peso e medida Liricamente Agressivo: Determinado 8/9 Ideias Retilêneas Desde quando
Інші поети
prabhat
@prabhat
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9046
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12067