Políticos
Hoje em dia... hoje em dia... hoje em dia. O prazer tem hora marcada, A liberdade de viver foi nos tomada, mas viver para que pagar impostos nesse país e muito carro, pagamos pra viver, pra morrer é ainda temos direitos tirados, desemprego assusta mais que assombração é muito diploma pra pouca qualificação, analfabetos funcionais ficaram em choque pois ainda está querendo entender o primeiro parágrafo, gênios nos temos com poucos recursos, escolas e favelas pessoas de bem,merecem nobeis, mas que Brasil você quer pro futuro, diz aí ja que a opinião monopolizada, grandes organizações mundiais,eu não citei plim, plim nem onu, continue se faça de desentendido enquanto você estava trabalhando mais um político ladrão rouba a nação, é passa a mão na empregada, governo democracia brasileira, Polícia Federal não prendem os grandes bandidos pois aqui nessa terra os mais velhos na política se fizeram os grandes bandidos políticos, que apertam sua mão e depois te enfiam uma faça com um ano de mandado, eu poderia escrever mas mais eu tenho mais o que escrever. Eis país Brasil patria amada Brasil a doutrinação começa nas escolas e termina na sua casa. 03.09.18 12:09pm
2018-09-04 03:11:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12331
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4814