Блог
Всі
Очікування
Цікаве, Думки вголос, Особисте
ВІН:
Дихання дедалі частішало, даючи волю збивам серцевого ритму.
Пальці цупкі, сухі, стискали щось рідне та тепле. Це "шось" за останні дні настільки в'їлося в повсякденне життя, що якби хтось подивився зі сторони - здалося би, що вони стали єдиним цілим, одним тілом чи б то пак організмом.
Таємниче виблискуючи, випромінюючи тепло та іншу нечисть воно приємно бриніло в руці.
Мимоволі згадуючи останні дні, в нього перед очима пропливали кадри стрічкою та поринали в забуття.
Скільки? Можливо хвилина..
Повіки дедалі важчали, але очікування бриніло струменем і не давало віддатися Морфею.
Одна. Дві. Потік.
Мозок напружується, пригадує букви, слова, речення, ремарки. Будує невпинну стрічку асоціацій і образів. Тепло і рідно. і від того ще більш моторошно.
Да. Такого фільму ще не зняли. Такої історії ще жодні очі не прочитали...
... (Ранок)
ВОНА:
Таємничий сміх з-поміж удаваної байдужості. Вірний впевнений ритм слів лягає на кнопки кумедного двійника , хоча б у технічному розумінні, того невідомого та рідного для Нього "Щось".
Історія, переплетення, висновки, нова, потік, знов висновки, питання, очікування.. Злилося все в ріку, яка має найти собі слабину в дамбі мовчання та прорвати її вщент, розметелити та затопити.
Ковток. Дещо нервове поправляння ковдри. Завтра треба буде...
... (Ранок).
Зарисовка. Ночь
Думки вголос
Вночі, коли вже так пізно, що нормальні люди сплять -або роботящі встають на роботу, коли зорі вже світять тільки для свої насолоди -
є прекрасна пора, яка відома тільки тим, хто дихає повітрям відчуваючи близький світанок, чи тим, хто не знає що то є - душа, не порізана необережною рукою чудернацького перукаря-життя.
у цей час піднімеш голову, так щоб підборіддя зливалося з невидимим у пітьмі горизонтом, і буцімто голодний почнеш хапати лапаті пір'їни ротом і кумедно висьорбувати повітря через ніс. заплющуєш очі - і земля йде дригом під ногами, обертається.. і в саме в таку хвилину можна відчути таку одночасно прекрасно і жахаючу гравітацію.. кожне коливання, кожен нерв... струменем живої енергії переповнює легке тіло, і здається мить - і ти розчинишся разом з коханим снігом у обіймах не такого вже й холодного повітря.
3
48
Дежавю
Думки вголос
Дежавю
Колись тебе я бачив..
Можливо, тою весною, чи вранішнім літом.
У сутінках, блукаючи, коли займались іскри мовчазного сонця.
Колись. Можливо, то було. А може й - ні.
Але не відпускає, направду, відчуття відображення моєї душі у великому чистому дзеркалі.
Було, що іноді, зриваючи квіти, через усю красу і пахощі пробивалися зойки, крихтами, совісті.. Чи чистісінького сумління. "не рви, бо боляче.. Не.. Рви.. Не..". Чи може то була ти?
Проходив крізь туман горою, спинявся у сторожках пастухів.. Питав,"чи нема чистої води?".. Отримував кужіль, випивав.. І міцно, крізь звід у щелепах утамовував невгамовного божка Спраги.. І у той момент, коли холод металевої посудини обпікає гарячу від утоми шкіру.. Відчував я.. Відчував..
Постій, не лети думко. Залишся.
Відчував... Чи то не ти була часом? Чи то.. Чи
Завіса
4
68
Вірші
Всі
Портрет пам'яті. До Франка
Лицем - посеред каменів скельних і Моісеїв
Душею віршів - у скрижалях правди мовчазних.
Любовію листи дерев квітучих згорта в жмутки.
Колізеїв,
У тінь яких поринув гомін зжитих лих.
У пролетарськім дусі - молот, чиста ковалева криця.
Іззовні сірим каменем. У серці не згаса вогонь.
Між ночі - кришталевих оч криниця.
Побачить це лиш можна через плин Творця долонь.
У безлічі відтінків мов (до кожної відверто ключ на поясі, під свиту)
Є свій і тільки. В солов'їній, рідній. В ній - миліш.
Словами, що карбують в душах рів для роздуму із світу
Вбивають помисл бід гливких, немов старий куліш.
Поетам, каменярам, ковалям, возним, жандармам і кухарним - слово,
Жадане і донесене у серце із глибин.
Портретом - у очах, на пам'яті - з пера чорнило, не полова
Залишене нащадкам всіх країн.
2
0
206
Метаморфози
Пробудити. Розтанути.
Знов пробудити. Помріяти.
Розігріти. Розчавити.
Не подзвонити, а діяти.
Передивитись. Послухати.
Не притулятись. Побачити.
Знов почекати. Роздмухати.
Пережевріти. Зав'янути.
Не прокидатись. Розквітнути.
Трохи погрітись. Відкритися.
Перечитати. Проникнутись.
Передивитись. Подітися.
Перегортати шукаючи.
Перевертати довірившись.
Перечекати не знаючи.
Перехотіти надихавшись.
Знов подивитись не граючись.
Глиб осягнути не шкірячись.
Лиш розігріти. Розчавити -
завжди устигнуть, уміючи.
2
0
270
