Світанки
J 131
Ці дні пройшли , а з ними й ми минули Ще півжиття боялись зберегтись І ще вуста кохання не забули А вже світанок згадує "колись '' Він шепче тихо: ''ЗЕркни, як настану, Розстануть чари, змиються сліди, Та водночас на зміну хурагану Розстопить сонце в серці всі сліди. Я знищу "вчора'', залишивши спогад. І легко тіла правдою торкнусь'' А в цей момент Сьогодні кине погляд : '' А я тобі із сонцем посміхнусь'' І мороком пронизило все тіло - Боюсь світанків.. спогадів боюсь..
2019-08-06 20:13:04
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Серафім
Спогати нищать…
Відповісти
2019-08-07 06:31:10
1
Інші вірші поета
Бабусі Спіймати нас.. Обрії Спектакль
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8343
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7830