Світанки
J 131
Ці дні пройшли , а з ними й ми минули Ще півжиття боялись зберегтись І ще вуста кохання не забули А вже світанок згадує "колись '' Він шепче тихо: ''ЗЕркни, як настану, Розстануть чари, змиються сліди, Та водночас на зміну хурагану Розстопить сонце в серці всі сліди. Я знищу "вчора'', залишивши спогад. І легко тіла правдою торкнусь'' А в цей момент Сьогодні кине погляд : '' А я тобі із сонцем посміхнусь'' І мороком пронизило все тіло - Боюсь світанків.. спогадів боюсь..
2019-08-06 20:13:04
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Серафім
Спогати нищать…
Відповісти
2019-08-07 06:31:10
1
Інші вірші поета
Як Моя маленька, крихітна любове.. Спіймати нас.. Спектакль
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Keyci
@Keyci0987
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9641
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1932