Світанки
J 131
Ці дні пройшли , а з ними й ми минули Ще півжиття боялись зберегтись І ще вуста кохання не забули А вже світанок згадує "колись '' Він шепче тихо: ''ЗЕркни, як настану, Розстануть чари, змиються сліди, Та водночас на зміну хурагану Розстопить сонце в серці всі сліди. Я знищу "вчора'', залишивши спогад. І легко тіла правдою торкнусь'' А в цей момент Сьогодні кине погляд : '' А я тобі із сонцем посміхнусь'' І мороком пронизило все тіло - Боюсь світанків.. спогадів боюсь..
2019-08-06 20:13:04
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Серафім
Спогати нищать…
Відповісти
2019-08-07 06:31:10
1
Інші вірші поета
Спектакль Спіймати нас.. Моя маленька, крихітна любове.. Ти винна..
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3962
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2383