Бабусі

J 131

Ти снилася мені сьогодні... Раптово вийшла в раннішній туман, Ти кликала мене, стояла на порозі, Кидала виклик всім дощам й вітрам. Ти так змінилась, стала, наче осінь . Ти плакала зі мною, сіяла журбу. Кидала в небо ледь помітну просинь. І раптом гнала сонце десь в юрбу. В твоїх зіницях - знову мов дитина: Я ще маленька, з подивом в очах, Стрічки у косах, біленька хустина, Наївність й щирість кутається в снах. Ти посміхнулась, сіла біля клена. -Горжусь тобою, дівчинко моя Така доросла. В серці ще зелена, А голос твій як пісня солов'я. Змужніла, виросла, душею розквітаєш Така прекрасна, і така сумна.. Що ж сталося? Чому ти так страждаєш? Ще вчора ж зовсім іншою була.. Ти знала все.. ти вірила в цю осінь І в мене, і в мою печаль.. А я лиш посміхнулась . Горда й досить.. - Все добре, рідна, - й подивилась в даль.. Ми так сиділи, думали-гадали Усе без слів, лиш тихий погляд в даль. Ти снилася мені сьогодні... Кидала виклик всім дощам й вітрам....

2019-12-07 19:21:25

Інші вірші поета

Обрії Спіймати нас.. Моя маленька, крихітна любове.. Як

Інші поети

Самоскид!

@malse

Adaira

@adaira

Рома Райн

@raynrom

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2937

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16486