Бабусі
Ти снилася мені сьогодні...
Раптово вийшла в раннішній туман,
Ти кликала мене, стояла на порозі,
Кидала виклик всім дощам й вітрам.
Ти так змінилась, стала, наче осінь .
Ти плакала зі мною, сіяла журбу.
Кидала в небо ледь помітну просинь.
І раптом гнала сонце десь в юрбу.
В твоїх зіницях - знову мов дитина:
Я ще маленька, з подивом в очах,
Стрічки у косах, біленька хустина,
Наївність й щирість кутається в снах.
Ти посміхнулась, сіла біля клена.
-Горжусь тобою, дівчинко моя
Така доросла. В серці ще зелена,
А голос твій як пісня солов'я.
Змужніла, виросла, душею розквітаєш
Така прекрасна, і така сумна..
Що ж сталося? Чому ти так страждаєш?
Ще вчора ж зовсім іншою була..
Ти знала все.. ти вірила в цю осінь
І в мене, і в мою печаль..
А я лиш посміхнулась . Горда й досить..
- Все добре, рідна, - й подивилась в даль..
Ми так сиділи, думали-гадали
Усе без слів, лиш тихий погляд в даль.
Ти снилася мені сьогодні...
Кидала виклик всім дощам й вітрам....
2019-12-07 19:21:25
7
0