Спіймати нас..
Спіймати нас ? Ми віддані епосі Наш розрахунок жилами тече Закрити нас ? Й до цього ви не взмозі Ми сильні , крижані , без правди вже А хто ви є? Лиш копія людини Ви душі вириваєте у нас! А ким ви стали ? Де ваші родини? Чи щось у серці ще живе у вас ? Я вірю в краще,хоч його немає Я в вас ще вірю , хоч ви всі не ті ! В власне в тім проблема мого краю Що вірити - це жить , та завжди для чужих А час мине, й нові будуть обличчя "Ці кращі , ці змінити зможуть все " Та суть та сама , як бридка гірчиця , Ви нас вбиваєте , а ми терпим в це ..
2019-08-09 21:03:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1420
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1245