Вірші
Ти винна..
Десь грала музика, лунали звуки арфи
Гуло веселля фарбами весни,
А в стороні дівчина, що не знала правди
Вкривалась кригою тягучої зими.
Вони кричали: "Ти у всьому винна!
Холодне серце викувала злість".
Ніхто не бачив обірвáні крила.
А в душу прокрадавсь незнаний гість.
Він їв все добре, що було у неї,
Вселяв лише самотність з почуттів.
Хтось скаже, що у всьому винна Фрея,
Повіривши в правдивість голосів.
P. S. А ви думали, що змушує нас змінюватися? Чому з добрих і наївних найчастіше ми перетворюємось в холодних та черствих? Але найголовніше, чому ми дозволяємо думці інших впливати на нас та розвиток нашої особистості?
1
1
301
Бабусі
Ти снилася мені сьогодні...
Раптово вийшла в раннішній туман,
Ти кликала мене, стояла на порозі,
Кидала виклик всім дощам й вітрам.
Ти так змінилась, стала, наче осінь .
Ти плакала зі мною, сіяла журбу.
Кидала в небо ледь помітну просинь.
І раптом гнала сонце десь в юрбу.
В твоїх зіницях - знову мов дитина:
Я ще маленька, з подивом в очах,
Стрічки у косах, біленька хустина,
Наївність й щирість кутається в снах.
Ти посміхнулась, сіла біля клена.
-Горжусь тобою, дівчинко моя
Така доросла. В серці ще зелена,
А голос твій як пісня солов'я.
Змужніла, виросла, душею розквітаєш
Така прекрасна, і така сумна..
Що ж сталося? Чому ти так страждаєш?
Ще вчора ж зовсім іншою була..
Ти знала все.. ти вірила в цю осінь
І в мене, і в мою печаль..
А я лиш посміхнулась . Горда й досить..
- Все добре, рідна, - й подивилась в даль..
Ми так сиділи, думали-гадали
Усе без слів, лиш тихий погляд в даль.
Ти снилася мені сьогодні...
Кидала виклик всім дощам й вітрам....
7
0
529
Як
Як задушитись димом сигарети?
Як зрозуміти істину без слів?
Ми про взаємність чули із газети ,
Ми про кохання мріяли з томів..
1
0
490
Спектакль
Спектакль закінчився , гули аплодисменти
"На біс!" - кричали в залі голоси.
Актор сміявся; він любив моменти
Коли його здіймати до мети.
Він грав в азарті, все було від себе
Колись на сцені, а тепер й в житті.
Згубив антракти, й ролей вже не треба,
А слів потоки тануть у брехні .
Він вже не тут , його немає з нами
Ні друзів, ні родини.. зовсім сам.
В обличчі долі грають нотки драми.
Себе згубив між непотрібних гам.
18.09.2017
1
0
321
Моя маленька, крихітна любове..
Моя маленька, крихітна любове
В тобі горить таке і ще дитя
Ти вітром в полі, інеєм на травах
Прокинься десь, і не спиши в життя.
Там все чуже, воно тебе погубить
А ти ж така ще юна й молода!!
Рости під сонцем, що тебе голубить
Благаю, рідна, не спіши в життя!
Чого шукати, все напрочуд близько
Лиш дотягнись й триматимеш в руці
Не квапся, сонце, в цій країні слизько
Та впасть не бійся, навіть на межі.
Моя маленька, ти вже підростаєш
Усе нове, та й зміни день за днем
Ти робиш те, чого не помічаєш
Боїшся ще.. Та це усе мине.
Рідненька, чуєш, я у тебе вірю!
Хоч буде важко, ти здолаєш все.
Ступай без страху, віднайди надію
Ти зміниш світ, не втративши себе.
Повір, любове, це тобі під силу
Усі до тебе ще були не ті.
Ти особлива! Ти засяєш в зливу.
Ти зірвеш страх і даси відпір брехні.
Послухай, рідна, може це придасться
А може словом цим ти знайдеш шлях вночі
Життя - воно ж таке, не все у тебе вдасться
Ти не здавайся лиш. Знайди мету в собі.
Моя маленька, крихітна любове
Ти мій промінчик, люба, посміхнись.
Роки минатимуть, ти залишись собою
В життя ти встигнеш ще.. Благаю, зупинись !
4
0
360
Обрії
І що тепер, всі обрії відкрито
На вибір маєш тисячі смертей
Смієшся, кажеш, що тебе уже убито
Ти втратив віру в себе та людей.
Шукаєш відчай, крапельку надії
Так хочеш попросити грам тепла
Ти думав , що любов - ці всі події
Не змінять час, спаливши все до тла.
Ти вірив, що цим разом тобі вдасться
Піднятися , злетіти й далі жить
На фінішній зірвати своє щастя
Пройти над прірвою, тримаючись за мить.
І що ? Ось фініш. Прошу, перемога!
Твій п'ядестал горить пустим вогнем...
Щасливий ти? Знайшов свою дорогу ?
- Зустрів там смерть під оплески поем..
3
0
388
Спіймати нас..
Спіймати нас ? Ми віддані епосі
Наш розрахунок жилами тече
Закрити нас ? Й до цього ви не взмозі
Ми сильні , крижані , без правди вже
А хто ви є? Лиш копія людини
Ви душі вириваєте у нас!
А ким ви стали ? Де ваші родини?
Чи щось у серці ще живе у вас ?
Я вірю в краще,хоч його немає
Я в вас ще вірю , хоч ви всі не ті !
В власне в тім проблема мого краю
Що вірити - це жить , та завжди для чужих
А час мине, й нові будуть обличчя
"Ці кращі , ці змінити зможуть все "
Та суть та сама , як бридка гірчиця ,
Ви нас вбиваєте , а ми терпим в це ..
1
0
316
Світанки
Ці дні пройшли , а з ними й ми минули
Ще півжиття боялись зберегтись
І ще вуста кохання не забули
А вже світанок згадує "колись ''
Він шепче тихо: ''ЗЕркни, як настану,
Розстануть чари, змиються сліди,
Та водночас на зміну хурагану
Розстопить сонце в серці всі сліди.
Я знищу "вчора'', залишивши спогад.
І легко тіла правдою торкнусь''
А в цей момент Сьогодні кине погляд :
'' А я тобі із сонцем посміхнусь''
І мороком пронизило все тіло -
Боюсь світанків.. спогадів боюсь..
2
1
401
Зима
Ти знаєш, ця зима ще холодніша
Вона несе з собою лише біль.
Ще вчора грала в ній весни завіса,
А вже сьогодні замість шовку - міль
Ти позитивний ще у цій барлозі
Забудь! Крізь долі перемети не пройти
Сьогодні лев піднятися з колін не в змозі
А ми лиш люди, з відчаю й біди
Ми люди, чуєш... Люди.. люди.. люди..
Чотири букви в білому рядку,
А нищемо все так , як чорні бурі
Аж кров кипить у кожному віску
Поглянь на світ. Ти віриш, що вернеться
Зима і літо.. ніч.. та навіть дощ..
Усе пройшло . Та може ще ввірветься
В морозний лютий проліском тепло..
2
0
367
