Зима
J 131
Ти знаєш, ця зима ще холодніша Вона несе з собою лише біль. Ще вчора грала в ній весни завіса, А вже сьогодні замість шовку - міль Ти позитивний ще у цій барлозі Забудь! Крізь долі перемети не пройти Сьогодні лев піднятися з колін не в змозі А ми лиш люди, з відчаю й біди Ми люди, чуєш... Люди.. люди.. люди.. Чотири букви в білому рядку, А нищемо все так , як чорні бурі Аж кров кипить у кожному віску Поглянь на світ. Ти віриш, що вернеться Зима і літо.. ніч.. та навіть дощ.. Усе пройшло . Та може ще ввірветься В морозний лютий проліском тепло..
2019-08-01 21:18:32
2
0
Інші вірші поета
Як Обрії Бабусі Спіймати нас..
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10423
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4934