Спектакль
J 131
Спектакль закінчився , гули аплодисменти "На біс!" - кричали в залі голоси. Актор сміявся; він любив моменти Коли його здіймати до мети. Він грав в азарті, все було від себе Колись на сцені, а тепер й в житті. Згубив антракти, й ролей вже не треба, А слів потоки тануть у брехні . Він вже не тут , його немає з нами Ні друзів, ні родини.. зовсім сам. В обличчі долі грають нотки драми. Себе згубив між непотрібних гам. 18.09.2017
2019-10-22 20:00:45
1
0
Інші вірші поета
Світанки Моя маленька, крихітна любове.. Як Спіймати нас..
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3846
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3977