Спектакль

J 131

Спектакль закінчився , гули аплодисменти "На біс!" - кричали в залі голоси. Актор сміявся; він любив моменти Коли його здіймати до мети. Він грав в азарті, все було від себе Колись на сцені, а тепер й в житті. Згубив антракти, й ролей вже не треба, А слів потоки тануть у брехні . Він вже не тут , його немає з нами Ні друзів, ні родини.. зовсім сам. В обличчі долі грають нотки драми. Себе згубив між непотрібних гам. 18.09.2017

2019-10-22 20:00:45

Інші вірші поета

Спіймати нас.. Світанки Як Зима

Інші поети

Sp Sp

@sp123

papa emmanuel

@papa_emmanuel

Sneha Das

@curiousdreamer

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1394

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1887