Зорі
Заглядають ясні зорі у вікно – Самотні, мовчазні й далекі… Здається сяйво близьким, та воно За тисячі, мільярди кілометрів! І зірки тої, що нам зараз сяє, Може вже й не бути взагалі. Ми бачимо лиш залишок її примарний, Що до нас лиш зараз долетів. Ми живемо у різних просторах й часах, Та бачимо так близько кожну мить, Бо сяйво зірки, що літає у світах, Долає все, щоб передать її «привіт». Коли ти бачиш зірку в небі, То знай, можливо, вже її нема. Та зараз вона сяє лиш для тебе! На цьому небі є вона лише одна.
2021-05-21 19:28:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2278
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2558