Зорі
Заглядають ясні зорі у вікно – Самотні, мовчазні й далекі… Здається сяйво близьким, та воно За тисячі, мільярди кілометрів! І зірки тої, що нам зараз сяє, Може вже й не бути взагалі. Ми бачимо лиш залишок її примарний, Що до нас лиш зараз долетів. Ми живемо у різних просторах й часах, Та бачимо так близько кожну мить, Бо сяйво зірки, що літає у світах, Долає все, щоб передать її «привіт». Коли ти бачиш зірку в небі, То знай, можливо, вже її нема. Та зараз вона сяє лиш для тебе! На цьому небі є вона лише одна.
2021-05-21 19:28:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2066
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2513