Поети не сплять ночами
Поети не сплять ночами, Бо їх муза тоді лиш встає. І не можна чекати до ранку, Бо вона просто візьме й піде. Вона просто сидить в голові І не піде без свого ніколи. Їй не можна промовити "ні!", Бо вона не повернеться знову. Вона забирає твій час, І муза про це добре знає. Та лиш варто відмовити раз, Як вона тебе тихо вбиває. 10.05.18
2018-05-15 06:42:15
12
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3694
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9363