Поети не сплять ночами
Поети не сплять ночами, Бо їх муза тоді лиш встає. І не можна чекати до ранку, Бо вона просто візьме й піде. Вона просто сидить в голові І не піде без свого ніколи. Їй не можна промовити "ні!", Бо вона не повернеться знову. Вона забирає твій час, І муза про це добре знає. Та лиш варто відмовити раз, Як вона тебе тихо вбиває. 10.05.18
2018-05-15 06:42:15
12
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2403
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2383