Поети не сплять ночами

Панк

Поети не сплять ночами, Бо їх муза тоді лиш встає. І не можна чекати до ранку, Бо вона просто візьме й піде. Вона просто сидить в голові І не піде без свого ніколи. Їй не можна промовити "ні!", Бо вона не повернеться знову. Вона забирає твій час, І муза про це добре знає. Та лиш варто відмовити раз, Як вона тебе тихо вбиває. 10.05.18

2018-05-15 06:42:15

Інші вірші поета

Ми здалися завчасно... Forest Що ж ти робиш, Джорді?) Безсоння

Інші поети

Maria

@mariya_zholkevska

Princess Mwas

@princess_mwas

Jason 顾杰

@Jason_gu_jie

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3607

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2084