Ми здалися завчасно...
А щастя так близько видалось,
Лиш руку було простягнути.
Можливо, це все мені здалось,
І варто момент цей забути.
Та гордість колишня зв'язала
У пути свої й не пуска.
Можливість у мене забрала,
А я ж тоді була мала,
Я навіть тоді не боролась,
Я здалась без бою, однак
Всерівно не будем з тобою,
Ти завжди будеш одинак.
І ти був програвшим без бою,
Ти здався завчасно, як я.
Нам байдуже було з тобою
На серце і наші чуття.
Чомусь, ми завжди є байдужі
До наших таємних чуттів.
Потім проклинаєм негожу
Нашу долю, що збила з шляхів.
Хоча, ми самі в цьому винні,
І рана на серці лежить.
І нібито, всі безневинні,
Та разом вже більше не жить.
04.12.2017
2018-04-13 07:26:35
5
3