Forest
Панк
Люблю я ліс за те, що тихо, Люблю за те, що без людей, Люблю його безмежно дико, Люблю за смуток, без речей Дурних там добре і не треба Нету, соцмереж чи книг. У лісі в цих речах потреба, Як вогник, просто вжух - і зник. У лісі ще й повітря інше: Не чути смороду людей. У лісі жити навіть ліпше, Тебе там люблять й без речей. 13.06.18
2018-06-14 11:06:10
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Панк
@Роман Верлассен спасибi) але вiршовий розмiр не дозволяэ замiнити, бо звучить уже зовсiм iнакше
Відповісти
2018-06-17 13:15:27
1
Інші вірші поета
Те, заради чого я живу Лист, який ніхто вже не почує Що ж ти робиш, Джорді?) Не здавайся
Інші поети
Olena Кim
@kime_len
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1234
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1406