Forest
Панк
Люблю я ліс за те, що тихо, Люблю за те, що без людей, Люблю його безмежно дико, Люблю за смуток, без речей Дурних там добре і не треба Нету, соцмереж чи книг. У лісі в цих речах потреба, Як вогник, просто вжух - і зник. У лісі ще й повітря інше: Не чути смороду людей. У лісі жити навіть ліпше, Тебе там люблять й без речей. 13.06.18
2018-06-14 11:06:10
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Панк
@Роман Верлассен спасибi) але вiршовий розмiр не дозволяэ замiнити, бо звучить уже зовсiм iнакше
Відповісти
2018-06-17 13:15:27
1
Інші вірші поета
Те, заради чого я живу Ми здалися завчасно... Безсоння Лист, який ніхто вже не почує
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Prys Nikоlay
@Kanibalus
yekho_
@yekho_
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2238
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2057