Переможець завжди самотній
Ну чому ж на світі живуть гниди? І мова зараз зовсім не про бліх Чому всі люди є такі паршиві? Я повбивала б їх за це усіх. Живуть всі завжди за чужий рахунок, І наживаються, на жаль, цим вже не вперш. Не поважають своїх однодумок І потопити здатні їх найперш. Самі лиш егоїсти залишились На світі цім прекраснім та сумнім. І в цьому точно я не помилилась, Бо правду кажу завжди людям всім. Можливо, не погодитесь зі мною, І скажите: "Ви просто інтроверт". Я знаю, що це правда, але й скажу, Що й ви у цьому світі не експерт. І кожен живе просто сам по собі З надією, що виграє в житті. Але програвший там, де завжди люди. Напевно, лідер той, хто сам в бутті. 22.12.17
2018-04-17 16:30:15
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Егор Таранин
Ооо, як з язика зірвали))) до біса правдиво! 👍
Відповісти
2018-04-18 05:44:44
1
Панк
@сонна спасибі)
Відповісти
2018-04-18 05:48:24
Подобається
Панк
@Егор Таранин ахахах, старалася)
Відповісти
2018-04-18 05:48:51
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2411
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12184