Те, заради чого я живу
- Я готова весь світ цей убити Заради тебе, мій любий друже. - Що, як для цього ти згинеш навіки? - Ну і нехай, буде радо всім дуже. - Ти впевнена? Плакати будуть, дурненька - Не будуть, лиш з радістю скрикнуть "нарешті!" - Я думаю, що ти ще зовсім маленька І не розумієш всього таки врешті. - Не правда, ти мислиш занадто банально Ти думаєш так, як і люди усі. - А ти чому мислиш вже так кардинально? Чому ти як злий і дурний песиміст? - Чому зразу злий і тим більше дурний? Я просто живу як за право вважаю. - Напевно, у тебе характер такий, Напевно, за це я тебе й поважаю. - Я живу так, як я все відчуваю І пишу у віршах про це кожну мить. Без віршів я була б в полоні печалю, Та завдяки їм мені хочеться жить. 19.04.18
2018-04-19 17:59:51
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Панк
дякую, стараюся)
Відповісти
2018-04-19 18:29:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5743
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2307